|
|
 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
Стаття 65. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі
1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного
центру, а також власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним
органом, де працюють засуджені, і громадськими організаціями проводиться соціально-виховна
робота.
2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при
визначенні ступеня їхнього виправлення.
Стаття 66. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях
1. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, можуть створювати
самодіяльні організації засуджених і брати участь в їх роботі.
2. У виправних центрах забороняється діяльність політичних партій та профспілок.
Стаття 67. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження
волі
1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі
заходи заохочення:
подяка;
нагородження похвальною грамотою;
грошова премія;
нагородження подарунком;
дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та
вихідні дні.
2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до
праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до
заміни невідбутої частини покарання більш м’яким або до умовно-дострокового звільнення від
відбування покарання.
Стаття 68. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження
волі
1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування
покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього
території;
заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців;
заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.
2. Стосовно особи, яка самовільно залишила місце обмеження волі або злісно ухиляється
від робіт, або систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання,
адміністрація виправного центру надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про
притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до статті 390
Кримінального кодексу України.
Стаття 69. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених
до обмеження волі
1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в
особовій справі засудженого.
2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.
3. Дозвіл на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні може бути
наданий засудженому не більше одного разу на місяць.
4. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення
порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого
по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку
засудженого.
5. Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше
десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв’язку з проступком проводилася перевірка, то
з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
6. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше
одного місяця з дня його накладення.
7. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий
новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове
стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення
продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.
8. Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час,
протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках
і на встановлений час для:
одержання медичної допомоги;
придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
відвідання лазні, пральні або перукарні;
одержання поштових відправлень;
відвідання установ і організацій, навчальних закладів.
Стаття 70. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг
їх повноважень
1. Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68
цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його
прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник
начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби
виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
2. Заступник начальника виправного центру має право застосовувати заходи заохочення у
виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення і дозволу на
виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі і вихідні дні, а
також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.
3. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право
застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття
раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і
суворої догани.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
