|
ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 80. Ціна позову
1. Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю
майна;
3) у позовах про стягнення аліментів — сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за
шість місяців;
4) у позовах про строкові платежі і видачі — сукупністю всіх платежів або видач, але не
більше ніж за три роки;
5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі — сукупністю платежів або
видач за три роки;
6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач — сумою, на яку
зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
7) у позовах про припинення платежів або видач — сукупністю платежів або видач, що
залишилися, але не більше ніж за один рік;
8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди)
житла — сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що
залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на
праві приватної власності, — дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що
належить юридичним особам, — не нижче його балансової вартості;
10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -
загальною сумою всіх вимог.
2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості
спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо,
розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з
поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при
вирішенні справи.
3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред’явлення нових вимог несплачену
суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі
зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується
відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.
Стаття 81. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати,
пов’язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи,
а також витрати, пов’язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.
2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи залежно від категорії справ встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду
справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
1) поновлення на роботі;
2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги,
відшкодування за затримку їх виплати;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю
фізичної особи;
4) стягнення аліментів;
5) визнання батьківства або материнства.
4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи
недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
4) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
5) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю
органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
5. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, в яких,
у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді
здійснює прокурор.
{ Статтю 81 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 543-V
( 543-16 ) від 09.01.2007 }
Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або
звільнення від їх оплати
1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або
розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно
до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі,
коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних
до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову
розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву
про забезпечення доказів або позову.
Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду судової справи
1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі,
ніж це встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду;
5) закриття провадження у справі.
2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:
1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього
Кодексу;
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |