|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 52-4. Порядок скасування заходів безпеки
Заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу
безпеки; усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що
здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого
скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального
судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального
судочинства, члена його сім’ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи
безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров’ю, житлу і
майну зазначених осіб.
За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом дізнання,
слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх
скасування.
Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома
особи, щодо якої були застосовані ці заходи. (Кодекс доповнено статтею 52-4 згідно із Законом
N 1381-XIV від 13.01.2000)
Стаття 52-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про
їх скасування
Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або
про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або місцевого суду за
місцем розслідування справи.
Суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу,
яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від
підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки
або про їх скасування чи про відмову в цьому.
На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб з дня її
винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
(Кодекс доповнено статтею 52-5 згідно із Законом N 1381-XIV від
13.01.2000, в редакції Закону N 2533-III від 21.06.2001 — набуває
чинності з 29.06.2001)
Стаття 53. Обов’язок роз’яснення і забезпечення прав особам, які беруть участь у
справі
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані роз’яснити особам, що
беруть участь у справі, їх права і забезпечити можливість здійснення цих прав.
Стаття 53-1. Обов’язок органу дізнання, слідчого, прокурора і суду щодо вжиття
заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями
У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні
складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі
постановлення виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані
роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав і вжити необхідних заходів до
відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок незаконних засудження, притягнення як
обвинуваченого, затримання, застосування запобіжного заходу та у разі незаконного
продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який
усуває караність діяння, набрав чинності. Підстави і порядок відшкодування шкоди
визначаються законодавством України.
(Кодекс доповнено статтею 53-1 згідно з Указом ПВР N 6834-X від16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2547-XII від07.07.92)
Глава 4 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВIСТЬ
УЧАСТI В КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI
Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи
Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи:
1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем
кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або
обвинуваченого;
2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа,
яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого,
цивільного позивача або цивільного відповідача;
2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо
проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів,
продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови
про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;
2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення
захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу;
3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;
4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності судді або
народного засідателя.
У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами
між собою.
(Стаття 54 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від16.04.84, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може
брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати
участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали
про закриття справи, поставлених з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в
апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в
касаційному порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після
скасування ухвали, постановленої з його участю.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
