|
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
У разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільно небезпечне діяння вчинено
особою, яка досягла одинадцяти років, але до виповнення віку, з якого законом передбачена
кримінальна відповідальність, по факту цього діяння порушується кримінальна справа. Така
справа вирішується у порядку, передбаченому статтею 7-3 цього Кодексу.
Якщо в ході дізнання, досудового чи судового слідства або перевірки, що проводилась на
підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього Кодексу, поряд з обставинами, зазначеними
у пунктах 1, 2, 4, 6, 7, 9 — 11 частини 1 цієї статті, що виключають провадження у кримінальній
справі, у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган
дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов’язані направити відповідні матеріали органу
(посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне
правопорушення.
(Стаття 6 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 10.09.62, N6834-10 від 16.04.84, Законами N 3351-12 від 30.06.93, N 3787-12 від23.12.93, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 1483-III від 22.02.2000, N2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III
від 12.07.2001)
Стаття 7. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання
внаслідок зміни обстановки
Суд вправі звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано,
що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило
суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті
48 Кримінального кодексу України, складає мотивовану постанову про направлення справи до
суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, у справах,
які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову
про закриття справи.
При закритті кримінальної справи з цих підстав мають додержуватися вимоги, зазначені в
частинах 2 і 3 статті 7-1 цього Кодексу.
Суд своїм вироком може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин невеликої
або середньої тяжкості, коли визнає, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного
ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно
небезпечною.
Особа також може бути за вироком суду звільнена від відповідальності чи покарання на
підставах, передбачених статтями 49 і 74 Кримінального кодексу України.
(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX від
23.03.77, N 6834-X від 16.04.84, Законами N 3351-XII від 30.06.93, N
2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III
від 12.07.2001)
Стаття 7-1. Закриття кримінальної справи у зв’язку з дійовим каяттям, з
примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим, із застосуванням
примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки або із
закінченням строків давності
Провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв’язку:
1) з дійовим каяттям;
2) з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим;
3) із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру в
порядку, передбаченому статтею 447 цього Кодексу;
4) з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації;
5) із закінченням строків давності.
До направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз’яснено сутність
обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати
проти закриття справи з цієї підстави.
Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не
допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. В цьому разі
провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
Прокурор або слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у
випадках, передбачених у частині першій статті 7-1 цього Кодексу, повинні ознайомити
обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з названою постановою, а
в разі їх вимоги — з усіма матеріалами справи та роз’яснити їх права, передбачені цим
Кодексом.
(Кодекс доповнено статтею 7-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX від
23.03.77, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від
16.04.84, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 3787-XII від 23.12.93,
N 2670-III від 12.07.2001)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |