|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
3. У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити суб’єкт
господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі
йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта
господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових
засновників, інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які передбачені законом, а також
порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
4. Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування,
мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок
розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови
реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з
особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.
Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів
місцевого самоврядування чи інших суб’єктів у випадках, визначених законом.
(Частина четверта статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2452-IV від 03.03.2005)
5. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта
господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до
закону.
Стаття 58. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
1. Суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична
особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
2. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення
юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.
Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання залучаються до її
реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному
законом.
(Стаття 58 в редакції Закону N 2424-IV від 04.02.2005)
Стаття 59. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
1. Припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника
(власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта
господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, — за
рішенням суду.
2. У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них
переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
3. У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта
господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних
суб’єктів господарювання.
4. У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за
роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів
господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох
нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у
відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.
5. У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного
суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта
господарювання.
6. Суб’єкт господарювання ліквідується:
за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
у зв’язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети,
заради якої його було створено;
у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених
законом;
у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
