|
|
 КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю |
Стаття 20. Право подружжя спільно вирішувати питання життя сім’ї
Кожен з подружжя користується в сім’ї рівними правами і несе рівні обов’язки.
Питання виховання дітей та інші питання життя сім’ї вирішуються подружжям спільно.
Стаття 21. Право кожного з подружжя на вибір занять, професії і місця проживання
Кожен з подружжя вільний у виборі занять, професії і місця проживання.
Глава 6 МАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ
Стаття 22. Спільна сумісна власність подружжя
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з
подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був
зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних
причин не мав самостійного заробітку.
Стаття 23. Укладення подружжям угод щодо спільного майна
Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою.
При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з
подружжя. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують
обов’язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у
письмовій формі.
Стаття 24. Роздільне майно подружжя
Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час
шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування
(одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів
подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.
Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому
роздільним майном.
Стаття 25. Виникнення спільної сумісної власності подружжя на роздільне майно, що
їм належало
Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у
своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно
може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Стаття 26. Речі професійних занять подружжя
Речі професійних занять кожного з подружжя (музичні інструменти, лікарське обладнання
тощо), придбані за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.
У разі поділу спільного сумісного майна суд може присудити ці речі одному з подружжя,
в користуванні якого вони були, з покладенням на нього обов’язку компенсувати другому з
подружжя його частку грішми.
Стаття 27. Право подружжя укладати між собою дозволені законом угоди
Подружжя може укладати між собою всі дозволені законом майнові угоди. Проте угоди
між ними, спрямовані на обмеження майнових прав жінки, чоловіка або дітей, недійсні і не
обов’язкові ні для подружжя, ні для третіх осіб.
Стаття 27-1. Право подружжя на укладення шлюбного контракту
Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укладати угоду щодо
вирішення питань життя сім’ї (шлюбний контракт), в якій передбачити майнові права і
обов’язки подружжя. Умови шлюбного контракту не можуть погіршувати становище будь-кого
з подружжя порівняно з законодавством України.
Порядок укладення шлюбного контракту визначається Кабінетом Міністрів України.
(Кодекс доповнено статтею 27-1 згідно із Законом N 2488-12 від
23.06.92)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
