|
|
 КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю |
Стаття 28. Розмір часток кожного з подружжя при поділі спільного майна
В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються
рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя,
враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на
увагу.
Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання
при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
(Стаття 28 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12 від
28.01.91)
Стаття 29. Поділ спільного майна подружжя
Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за
позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі,
якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між
подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про
присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов’язку
компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги
інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі,
так і після розірвання шлюбу.
Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя,
встановлюється трирічний строк позовної давності.
(Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10 від
01.09.80)
( Статтю 30 виключено на підставі Закону N 2488-12 від
23.06.92 )
Стаття 31. Звернення стягнення на майно подружжя
За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено лише на його
роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка належала б йому при
поділі цього майна.
Стягнення може бути звернено на все майно, яке є спільною сумісною власністю
подружжя, коли рішенням суду встановлено, що зобов’язання одного з подружжя було видано в
інтересах усієї сім’ї і одержане за зобов’язанням використано на її потреби.
При відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, стягнення може бути
звернено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, коли вироком суду в
кримінальній справі встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним
шляхом.
Правила статей 22, 24, 25, 26 застосовуються у тому разі, якщо шлюбним контрактом не
встановлено інші положення.
(Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від
23.06.92)
Стаття 32. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню
Подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного. В разі відмови в такій
підтримці той з подружжя, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, а також
дружина в період вагітності і протягом трьох років після народження дитини (у разі, коли
дружина перебуває у відпустці по догляду за хворою дитиною, — на весь час перебування у
такій відпустці, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) мають право по
суду одержувати утримання (аліменти) від другого з подружжя, якщо останній спроможний
його надати. Це право зберігається і після розірвання шлюбу.
Один з розведеного подружжя, який потребує матеріальної допомоги, також має право на
утримання, якщо він став непрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу. Якщо
подружжя перебувало довгий час у шлюбних відносинах, суд вправі стягнути аліменти на
користь одного з розведеного подружжя і в тому разі, коли він досяг пенсійного віку не пізніше
п’яти років з моменту розірвання шлюбу.
(Стаття 32 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6486-10 від
30.01.84, N 660-12 від 28.01.91, Законом N 2488-12 від 23.06.92)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
