|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду
1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених
частиною п’ятою статті 26 цього Кодексу; (Пункт 1 частини першої статті 41 в редакції Закону
N 3250-IV від 20.12.2005)
2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником,
племінницею;
3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з
подружжя і (або) їхніх нащадків;
4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим
шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя,
характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження
дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не
досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання
шлюбу недійсним
1. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина
або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки,
опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування,
якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або
особи, дієздатність якої обмежена.
Стаття 43. Визнання шлюбу недійсним після його припинення
1. Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу
недійсним.
2. Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути
пред’явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Стаття 44. Час, з якого шлюб є недійсним
1. У випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня
його державної реєстрації.
Стаття 45. Правові наслідки недійсності шлюбу
1. Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за
рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав
та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими
законами України.
2. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що
належить їм на праві спільної часткової власності.
Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього
майна своєю працею та коштами.
3. Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума
сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і
підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три
роки.
4. Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею
недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.
5. Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається
такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
6. Правові наслідки, встановлені частинами другою — п’ятою цієї статті, застосовуються
до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або)
від державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 46. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу
1. Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має
право:
1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності
подружжя;
2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним
шлюбом;
3) на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 цього Кодексу;
4) на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
Стаття 47. Права та обов’язки батьків і дитини, яка народилася у недійсному шлюбі
1. Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини,
яка народилася у цьому шлюбі.
Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним
1. Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або)
нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у
державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за
рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою
прокурора.
Глава 6 ОСОБИСТI НЕМАЙНОВI ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ
Стаття 49. Право на материнство
1. Дружина має право на материнство.
2. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути
причиною розірвання шлюбу.
3. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з
виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті
протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.
4. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та
народження здорової дитини.
5. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із
здійсненням нею інших прав та обов’язків.
Стаття 50. Право на батьківство
1. Чоловік має право на батьківство.
2. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини
може бути причиною розірвання шлюбу.
3. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з
виконанням ним конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті
протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної
шкоди.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
