|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 31. Зобов’язання наречених у разі відмови від вступу в шлюб
{ Назва статті 31 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
{ Частину першу статті 31 виключено на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
{ Частину другу статті 31 виключено на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати,
що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана
протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним
обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба,
наявність дитини, судимість тощо).
4. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв’язку з майбутнім
шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.
У разі розірвання договору особа зобов’язана повернути річ, яка була їй подарована, а
якщо вона не збереглася — відшкодувати її вартість.
Стаття 32. Час реєстрації шлюбу
1. Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про
реєстрацію шлюбу.
За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного
стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.
2. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня
загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної
заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
{ Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник державного
органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на
три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу
1. Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану.
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій
обстановці. { Абзац другий частини першої статті 33 в редакції
Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
2. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання,
за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з
поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 34. Реєстрація шлюбу в присутності нареченої та нареченого
1. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є
обов’язковою.
2. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.
Стаття 35. Право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу
1. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або
надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.
2. Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого,
нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з
якого прізвища воно буде починатися.
Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю
національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
3. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним,
вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.
Стаття 36. Правові наслідки шлюбу
1. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
2. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для
обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Стаття 37. Правозгідність шлюбу
1. Шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою — третьою
статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.
Глава 5 НЕДIЙСНIСТЬ ШЛЮБУ
Стаття 38. Підстави недійсності шлюбу
1. Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26
цього Кодексу.
Стаття 39. Шлюб, який є недійсним
1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому
зареєстрованому шлюбі.
2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії
споріднення, а також між рідними братом і сестрою.
3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
4. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану
анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій —
третій цієї статті.
5. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення
попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний
шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.
6. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було
зареєстровано шлюб (частини перша — третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.
Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду
1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної
згоди жінки або чоловіка.
Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона
страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного,
токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не
могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного
насильства.
2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру
створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.
3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом
відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити
сім’ю.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
