|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю
дружини, чоловіка
1. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід
(дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування
ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей.
2. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси
дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
Глава 8 ПРАВО СПIЛЬНОЇ СУМIСНОЇ ВЛАСНОСТI ПОДРУЖЖЯ
Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя
1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві
спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини
(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного
заробітку (доходу).
2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального
користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 61. Об’єкти права спільної сумісної власності
1. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за
винятком виключеного з цивільного обороту.
{ Частина перша статті 61 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
2. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші
доходи, одержані одним із подружжя.
{ Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в
тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя.
4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання
тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя.
Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що
належало дружині, чоловікові
1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості
внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі
спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності
подружжя.
2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна,
належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід,
дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний
об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
{ Статтю 62 доповнено частиною другою згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 63. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності
1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання
майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено
домовленістю між ними.
Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою
1. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не
заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо
майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
2. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї
частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї
частки.
Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя
1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя, за взаємною згодою.
2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з
подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору
недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір
виходить за межі дрібного побутового.
3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального
посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода
другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної
реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого
з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном
1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що
йому належить на праві спільної сумісної власності.
2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи
спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов’язує
правонаступника дружини та чоловіка.
Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя
1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни,
дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної
власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку
користування майном.
2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної
власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.
Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу
1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за
час шлюбу.
2. Розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після
розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до
Цивільного кодексу України.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
