|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя
1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної
сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про
виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути
нотаріально посвідчений.
Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є
об’єктом права спільної сумісної власності подружжя
1. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки
майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або
шлюбним договором.
2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток
подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про
матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його
на шкоду інтересам сім’ї.
3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею,
ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір
аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного
розвитку та лікування.
Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя
1. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в
натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути
вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші
обставини, що мають істотне значення.
2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено
домовленістю між ними.
3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у
своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна
другому з подружжя.
4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві
спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну
ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом
України.
5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови
попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок
суду.
Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом
права спільної сумісної власності подружжя
1. Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об’єктом права
спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.
2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна
давність у три роки.
Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг
дізнатися про порушення свого права власності.
Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя
1. За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його
особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в
натурі.
2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю
подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах
сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
3. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути
накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було
придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.
Стаття 74.Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не
перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі
{ Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між
собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання,
належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим
договором між ними.
2. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не
перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення
глави 8 цього Кодексу.
{ Стаття 74 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Глава 9 ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ ПО УТРИМАННЮ
Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує
матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку,
встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата,
пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового
мінімуму, встановленого законом.
5. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних
відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного
злочину, якщо це встановлено судом.
6. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою
другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди
відповідно до Цивільного кодексу України.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
