|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Суд зобов’язаний також мотивувати призначення покарання у виді позбавлення волі,
якщо санкція кримінального закону передбачає й інші покарання, не зв’язані з позбавленням
волі; звільнення від відбування покарання з випробуванням; призначення покарання нижче від
найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу
України, або перехід до іншого більш м’якого основного виду покарання, не зазначеного в
санкції статті за цей злочин; звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних
жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та у зв’язку з закінченням строків давності
виконання обвинувального вироку.
( Частину третю статті 334 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Частину четверту статті 334 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Якщо суд відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України визнав за необхідне
застосувати до підсудного примусове лікування, в мотивувальній частині вироку зазначаються
мотиви такого рішення.
( Частину шосту статті 334 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання
обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для
виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не
допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність
виправданого.
У мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення
цивільного позову, а також підстави для відшкодування матеріальних збитків у випадках,
передбачених частиною 3 статті 29 цього Кодексу, підстави та мотиви визнання процесуальних
дій або оперативно-розшукових заходів такими, що були проведені з порушенням
законодавства.
(Стаття 334 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 10.09.62,
N 117-VIII від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2670-III
від 12.07.2001, N 3165-IV від 01.12.2005)
Стаття 335. Резолютивна частина вироку
В резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім’я та
по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання,
призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна
міра покарання, обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість іспитового
строку, якщо застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням; рішення про
цивільний позов; процесуальні дії або оперативно-розшукові заходи, проведені з порушенням
законодавства, у разі їх виявлення; рішення про речові докази і судові витрати; рішення про
залік попереднього ув’язнення; рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної
сили і вказівка про порядок і строк оскарження вироку.
( Частину другу статті 335 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Частину третю статті 335 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
У випадках, передбачених статтею 54 Кримінального кодексу України, у резолютивній
частині обвинувального вироку викладається рішення про звернення з поданням до відповідних
державних органів про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину
або кваліфікаційного класу.
У випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, у резолютивній
частині вироку зазначається рішення суду застосувати до підсудного примусове лікування.
Міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не
виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.
Коли підсудному було пред’явлено декілька обвинувачень і деякі з них не були доведені,
то у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено, по яких з них підсудний
виправданий, а по яких — засуджений.
Якщо підсудний визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд
зазначає про це в резолютивній частині вироку.
Коли призначається покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний
злочин, у резолютивній частині вироку робиться посилання на статтю 69 Кримінального
кодексу України і зазначається обрана судом міра покарання.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79 і
104 Кримінального кодексу України, у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість
іспитового строку, обов’язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа,
на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов’язок по нагляду за засудженим і
проведенню з ним виховної роботи.
( Частину одинадцяту статті 335 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Частину дванадцяту статті 335 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
В резолютивній частині виправдувального вироку зазначається прізвище, ім’я та по
батькові виправданого; вказується, що підсудний в пред’явленому обвинуваченні визнаний
невинним і по суду виправданим; вказується про скасування запобіжного заходу, про
скасування заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, про речові
докази, судові витрати і про порядок та строк оскарження вироку.
(Стаття 335 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 10.09.62,
N 117-VIII від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2670-III
від 12.07.2001, N 3165-IV від 01.12.2005)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
