|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 292-1. Допит осіб, які з’явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду
справи
У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати
свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або
їх представників, які з’явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядається в
тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в
необхідних випадках.
(Кодекс доповнено статтею 292-1 згідно з Указом ПВР N 8627-X від
20.03.85)
Стаття 293. Видалення свідків із залу суду
Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про
видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб
допитані свідки не зносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду не видаляють.
Стаття 294. Роз’яснення прав підсудному
Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях, головуючий зобов’язаний
роз’яснити підсудному його права, передбачені статтею 263 цього Кодексу.
Стаття 295. Роз’яснення прав і обов’язків особам, що беруть участь у справі
Головуючий роз’яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві,
спеціалістові і експертові їх права та обов’язки в судовому засіданні і попереджає експерта про
кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову
виконати обов’язки експерта і за статтею 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо
неправдивого висновку.
(Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII
від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84, із Законами N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001; N 2670-III від
12.07.2001)
Стаття 296. Заявлення і розв’язання клопотань
Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик
нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.
Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин
вона просить викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази.
З’ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати місце у
відсутності цих свідків.
При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового
розгляду і розв’язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою.
Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього
судового слідства.
( Частину п'яту статті 296 виключено на підставі Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )
( Частину шосту статті 296 виключено на підставі Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )
( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -
набуває чинності з 29.06.2001 )
Глава 26 СУДОВЕ СЛІДСТВО
Стаття 297. Початок судового слідства
Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.
Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у
частині першій статті 27 цього Кодексу, — з оголошення скарги потерпілого.
Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін -
тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги —
потерпілий чи його представник, позовну заяву — цивільний позивач чи
його представник. (Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами
ПВР N 6834-X від 16.04.84, N 8627-X від 20.03.85, в редакції Закону
N 2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 298. Роз’яснення підсудному суті обвинувачення
Після оголошення документів, зазначених у статті 297 цього Кодексу, головуючий
роз’яснює підсудному, а коли підсудних декілька, — кожному з них суть обвинувачення і
запитує, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати
показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов, головуючий запитує підсудного і
цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
(Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X від
16.04.84, N 8627-X від 20.03.85)
Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх
дослідження
Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий з’ясовує думку учасників
судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається
постановою судді чи ухвалою суду.
Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати
недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру
цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють
підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у
добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть
позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у
апеляційному порядку.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
