|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ III ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ МАТЕРI, БАТЬКА I ДИТИНИ
Глава 12 ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ
Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини
1. Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них,
засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому
статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у
шлюбі між собою
1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та
документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання
його недійсним, походить від подружжя.
{ Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження
дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до
державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка
(колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання
іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок
смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері
та чоловіка, який вважає себе батьком.
{ Частина третя статті 122 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 }
Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування
допоміжних репродуктивних технологій
1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується
батьком дитини.
2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в
результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її
організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування
допоміжних репродуктивних технологій.
{ Стаття 123 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного
шлюбу з її матір’ю
1. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або
визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою,
вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з
чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі
між собою
1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини
від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею
дитини.
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини
від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;
3) за рішенням суду.
Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка,
які не перебувають у шлюбі між собою
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не
перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження
дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган
реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього
про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника
неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану повинен
повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
{ Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути
подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення.
Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
{ Частина третя статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 127. Визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе
батьком дитини
1. Чоловік, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, може подати до державного
органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини, мати якої
померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена
батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не
проявляє про неї материнської турботи та піклування.
Умовою прийняття такої заяви є запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень
відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
