|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
1. За відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього
Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження
дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу (1501-06,
1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06) України.
3. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном,
піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка
досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком
дитини.
4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у
Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка
вважає себе батьком дитини
1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або
народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до її
чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
2. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка
починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його
батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька
дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього
Кодексу.
2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у
частині третій статті 128 цього Кодексу.
Стаття 131. Визнання материнства за рішенням суду
1. Особа, яка вважає себе матір’ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого
материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135
цього Кодексу.
Стаття 132. Встановлення факту материнства за рішенням суду
1. У разі смерті жінки, яка вважала себе матір’ю дитини, факт її материнства може бути
встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту материнства приймається судом, якщо запис про матір
дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього
Кодексу.
2. Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном,
піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка
досягла повноліття.
Стаття 133. Запис подружжя батьками дитини
1. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік —
батьком дитини.
Стаття 134. Реєстрація визнання батьківства, материнства
1. На підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду
орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації
народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не
встановлене
1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає
спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі
реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини
записуються за її вказівкою.
У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про
матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або
уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.
2. Якщо батьки дитини невідомі, запис про них у Книзі реєстрації народжень провадиться
за рішенням органу опіки та піклування.
Стаття 136. Оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини
1. Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього
Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про
нього як батька з актового запису про народження дитини.
2. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком,
та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з
актового запису про її народження.
3. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею
повноліття.
4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.
5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент
реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на
застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123
цього Кодексу.
{ Частина п'ята статті 136 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 }
6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про
народження дитини позовна давність не застосовується.
Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком
дитини
1. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його
батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви
про невизнання свого батьківства.
2. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред’явлення ним позову про
виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву
можуть підтримати в суді його спадкоємці.
3. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і
померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.
4. До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про
народження дитини позовна давність не застосовується.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
