|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 148. Зміна прізвища дитини її батьками
1. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи
років.
2. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років,
змінюється за її згодою.
3. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою
обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
4. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим,
визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та
якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено
прізвище на прізвище другого з батьків.
{ Статтю 148 доповнено частиною згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
5. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо
такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору
беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини,
які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Стаття 149. Зміна по батькові дитини
1. У разі, якщо батько змінив своє ім’я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти
років, змінюється за її згодою.
Стаття 150. Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей,
любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та
моральний розвиток.
3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти,
готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов’язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку
батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших
видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на
виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать
закону, моральним засадам суспільства.
Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного
контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків
щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та
піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських
організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду,
якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім
випадків, коли таке право обмежене законом.
{ Стаття 153 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також
непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли
відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі
до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам
суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на
них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 156. Права та обов’язки неповнолітніх батьків
1. Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов’язки щодо дитини, як і повнолітні
батьки, і можуть їх здійснювати самостійно.
2. Неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення до
суду за захистом прав та інтересів своєї дитини.
3. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.
Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини
1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її
вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто
проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування
не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання
обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору
зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
