|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні
дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у
вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя
батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
2. Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Особа, яка
ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати
матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків,
хто проживає окремо від неї
1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто
проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від
виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду
з позовом про усунення цих перешкод.
2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи
систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його
проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я
дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити
побачення з дитиною присутністю іншої особи.
3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки
та піклування до вирішення спору.
4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за
заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати
матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини
1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою
батьків та самої дитини.
3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти
років, визначається нею самою.
Стаття 161. Спір між матір’ю та батьком щодо місця проживання малолітньої
дитини
1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них
буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та
піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги
ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини
до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із
батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними
засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити
дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів,
залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та
піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає,
і передання її для опікування органу опіки та піклування.
{ Текст статті 161 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
Стаття 162. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої
особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини
1. Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших
осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце
проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має
право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона
проживала.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем
проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров’я.
2. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов’язана
відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.
Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина
проживала з ними.
2. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка
тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
3. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному
з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без
поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та
бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених
пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або
когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків
або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд
надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження
дитини. (Статтю 164 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом N 2710-IV від 23.06.2005)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
