|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
3. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність,
належать:
а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи,
набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації
відходів тощо);
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і
трубопровідного транспорту;
в) землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого
призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-
культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого
самоврядування.
4. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної
необхідності та для суспільних потреб;
в) прийняття спадщини;
г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими
угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
5. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах
належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними
ділянками здійснюють районні або обласні ради.
{ Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 84. Право власності на землю держави
1. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та
приватної власності.
2. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі
Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської
та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів
приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають
приватизації, відповідно до
закону. { Частина друга статті 84 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )
від 19.12.2006 }
3. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність,
належать:
а) землі атомної енергетики та космічної системи;
б) землі оборони, крім земельних ділянок під об’єктами соціально-культурного,
виробничого та житлового призначення;
в) землі під об’єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об’єктами,
що мають національне та загальнодержавне значення;
г) землі під водними об’єктами загальнодержавного значення;
ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради
України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади,
Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
д) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
е) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними
закладами;
є) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми
власності;
ж) земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства,
господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти
незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. { Частину
третю статті 84 доповнено пунктом "ж" згідно із Законами N 3235-IV
( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
4. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність,
належать:
а) землі атомної енергетики та космічної системи;
б) землі під державними залізницями, об’єктами державної власності повітряного і
трубопровідного транспорту;
в) землі оборони;
г) землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого
призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-
культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради
України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади,
Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними
закладами;
з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і
комунальної форм власності.
5. Держава набуває права власності на землю у разі:
а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для
суспільних потреб;
б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-
правовими угодами;
в) прийняття спадщини;
г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними
громадами;
ґ) конфіскації земельної ділянки.
{ Стаття 84 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1158-IV
( 1158-15 ) від 11.09.2003, N 2229-IV ( 2229-15 ) від 14.12.2004,
N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
