|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 85. Право власності на землю іноземних держав
Iноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель
і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно
до міжнародних договорів.
Стаття 86. Спільна власність на землю
1. Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного
з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників
спільної власності (спільна сумісна власність).
2. Суб’єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні
особи.
3. Суб’єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад
можуть бути районні та обласні ради.
4. Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності
на землю.
Стаття 87. Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку
1. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
а) при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-
правовими угодами;
в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
г) за рішенням суду.
Стаття 88. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що
перебуває у спільній частковій власності
1. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у
спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у
разі недосягнення згоди — у судовому порядку.
2. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій
формі і посвідчується нотаріально.
3. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому
частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають
виділення, а у разі неможливості виділення частки — вимагати відповідної компенсації.
4. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в
його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру
належної йому частки.
5. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на
доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за
зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті
податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної
ділянки.
6. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на
земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.
Стаття 89. Спільна сумісна власність на земельну ділянку
1. Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.
2. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку.
3. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної
власності здійснюються за договором або законом.
4. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають
право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
5. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки
співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних
часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Стаття 90. Права власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду,
заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та
інших культур, на вироблену продукцію; { Пункт "в" частини першої
статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній
ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також
інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку,
встановленому законом.
Стаття 91. Обов’язки власників земельних ділянок
1. Власники земельних ділянок зобов’язані:
а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого
самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку,
встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням
земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і
осушувальних систем.
2. Законом можуть бути встановлені інші обов’язки власників земельних ділянок.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
