|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою
правочину, якого вона не мала права вчиняти
1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного
дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого
права на вчинення такого правочину, вона зобов’язана відшкодувати їй
моральну шкоду, завдану таким правочином.
Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує
публічний порядок
1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок,
якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод
людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або
юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної
громади, незаконне заволодіння ним.
2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під
впливом помилки
1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо
обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути
визнаний судом недійсним.
Iстотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких
властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за
цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім
випадків, встановлених законом.
2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася
в результаті її власного недбальства, зобов’язана відшкодувати
другій стороні завдані їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов’язана відшкодувати
другій стороні завдані їй збитки.
Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом
обману
1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону
в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша
статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом
недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити
вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
2. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати
другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що
завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.
Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під
впливом насильства
1. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі
внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку
другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
2. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або
психічний тиск до другої сторони, зобов’язана відшкодувати їй збитки
у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з
вчиненням цього правочину.
Стаття 232. Правові наслідки правочину, який вчинено у
результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони
з другою стороною
1. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості
представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом
недійсним.
2. Довіритель має право вимагати від свого представника та
другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди,
що завдані йому у зв’язку із вчиненням правочину внаслідок
зловмисної домовленості між ними.
Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під
впливом тяжкої обставини
1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї
обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом
недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються
наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка
скористалася тяжкою обставиною, зобов’язана відшкодувати другій
стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв’язку з вчиненням
цього правочину.
Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення
правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання
іншого правочину, який вони насправді вчинили.
2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами
для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,
відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони
насправді вчинили.
Стаття 236. Момент недійсності правочину
1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,
є недійсним з моменту його вчинення.
2. Якщо за недійсним правочином права та обов’язки
передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому
припиняється.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
