|
|
 КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ |
Стаття 62. Обмеження надурочних робіт
Ради УРСР від 4 липня 1991 року (ВВР 1991, N 36, ст.474)
на період реалізації Програми надзвичайних заходів щодо
стабілізації економіки України та виходу її з кризового
стану (1991 рік — перше півріччя 1993 року)
Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад
встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у
виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у
таких виняткових випадках:
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення
громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню,
опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або
несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи
випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний
робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи
громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або
іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості
трудящих;
4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення
або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і
призначення;
5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не
допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно
вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
(Стаття 62 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2240-10 від
29.07.81; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від 05.07.95)
Стаття 63. Заборона залучення до надурочних робіт
До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:
1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних
училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).
Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх
забороняється залучати до надурочних робіт. Жінки, які мають дітей віком від трьох до
чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх
згодою (стаття 177).
Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не
суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).
(Стаття 63 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4841-11 від
30.10.87; Законом N 871-12 від 20.33.91)
Стаття 64. Необхідність одержання дозволу виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи,
організації для проведення надурочних робіт
Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
(Стаття 64 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10 від 24.01.83; Законом N 1096-
IV від 10.07.2003)
Стаття 65. Граничні норми застосування надурочних робіт
( Дію статті 65 припинено Постановою Верховної Ради УРСР від
4 липня 1991 року (ВВР 1991, N 36, ст.474) на період
реалізації Програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу
її з кризового стану (1991 рік — перше півріччя 1993 року)
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин
протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного
працівника.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
