|
|
 СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДIТЕЙ-СИРIТ I ДIТЕЙ,
ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКIВСЬКОГО ПIКЛУВАННЯ
{ Назва розділу IV в редакції Закону N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
Глава 18 УСИНОВЛЕННЯ
Стаття 207. Поняття усиновлення
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи
сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього
Кодексу.
2. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних
та гармонійних умов її життя.
Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою
1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).
2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої
особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього
своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 209. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку чи підкинули,
або яка була знайдена
{ Назва статті 209 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку
відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею
двомісячного віку.
2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох
місяців з часу її знайдення.
Стаття 210. Усиновлення братів та сестер
1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не
можуть бути роз’єднані при їх усиновленні.
За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та
піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх
різними особами.
2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове
місце її проживання.
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не
менш як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж
вісімнадцять років.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п’ятій та
шостій цієї статті.
Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж
дитину.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про
усиновлення ними дитини.
5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати
не перебуває у шлюбі.
Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не
перебуває у шлюбі.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про
усиновлення ними дитини.
6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають
правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами
1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
1) обмежені у дієздатності;
2) визнані недієздатними;
3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано
недійсним з їхньої вини;
5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному
диспансері;
6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я
України.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами
інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Стаття 213. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину,
переважне право на її усиновлення має громадянин України:
1) в сім’ї якого виховується дитина;
2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
4) який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення
дитини має подружжя.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
