|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і
хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-
паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими
рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної
інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель,
що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди
здоров’ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів
виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для
суспільних потреб;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов’язаннях власника цієї
земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у
встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які
використовуються з порушенням земельного законодавства
1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по
використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила
порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила
порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки
державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний
інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу
адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи
усунення його наслідків у 30-денний строк.
2. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний
інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування
земельною ділянкою.
3. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про
припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем
у судовому порядку.
Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна
ділянка не може належати на праві власності
1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом
не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року
з моменту переходу такого права.
2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не
відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
3. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути
право власності на землю, має право отримати її в оренду.
Стаття 146. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх
повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які
перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) під будівлі, споруди та інші виробничі об’єкти державної та комунальної власності;
в) під об’єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) оборони та національної безпеки;
ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і
енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі,
аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних
держав та міжнародних організацій;
е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об’єкти загального користування,
необхідні для обслуговування населення.
2. Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік до майбутнього викупу має бути
письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп.
3. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної
ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться
за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
4. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в
судовому порядку.
Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної
необхідності
1. У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у
власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної
необхідності у порядку, встановленому законом.
2. Припинення права власності на земельну ділянку у таких випадках здійснюється за
умови повного відшкодування її вартості.
3. Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії
обставин, у зв’язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати
повернення цієї земельної ділянки.
4. У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної ділянки власнику за
його бажанням надається інша земельна ділянка.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
