|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 148. Конфіскація земельної ділянки
Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі
та порядку, встановлених законом.
Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної
власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.
2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі
рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих
державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
(Додатково див. частину четверту статті 75 Закону N 1344-IV від 27.11.2003)
3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності
відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх
потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням
вимог статті 150 цього Кодексу.
4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні
ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному
користуванні, для всіх потреб.
5. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної
власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених
частиною дев'ятою цієї статті; { Пункт "б" частини п'ятої статті
149 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 )
від 08.02.2006 }
в) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади
району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною
дев’ятою цієї
статті. { Пункт "в" частини п'ятої статті 149 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної
власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за
межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п’ятою,
дев’ятою цієї статті.
7. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки
державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх
потреб, крім випадків, визначених частиною дев’ятою цієї статті.
8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної
власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського
(Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім
випадків, визначених частинами п’ятою, дев’ятою цієї статті.
9. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які
перебувають у постійному користуванні, — ріллю, багаторічні насадження для
несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб,
а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім
випадків, визначених частинами п’ятою — восьмою цієї статті, та у випадках, визначених
статтею 150 цього Кодексу.
{ Частина дев'ята статті 149 в редакції Закону N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
10. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується
в судовому порядку.
Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок їх вилучення
1. До особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на
лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі
опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні
глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною
залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти
Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів
науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі
історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для
несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною
другою цієї статті.
2. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або
комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об’єктів
загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів,
осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-
культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з
їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної
місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується
Верховною Радою України.
3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель,
що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою
України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і
Севастопольської міських рад.
Стаття 151. Порядок погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом)
земельних ділянок
1. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов’язані до
початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими,
селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце
розташування об’єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням
комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій
ділянці і прилеглих територіях усіх об’єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
2. Вибір земельних ділянок для розміщення об’єктів проводиться юридичними особами,
зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування
зобов’язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним
особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення
об’єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
