|
ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання
господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з
повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.
У разі обгрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається
лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.
Господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у
нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Господарський суд може зобов’язати заявника забезпечити його вимогу заставою,
достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на
депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням
обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди.
Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані
запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така
призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті
запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без
повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається
особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання.
У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також
невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить
ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не
відповідає вимогам закону
Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання
вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить
ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для
виправлення недоліків.
Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені
у статті 43-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною
і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.
Стаття 43-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів
Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для
виконання судових рішень.
У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів
виконується негайно після внесення застави в повному розмірі.
Стаття 43-7. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів
На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участю заявника без повідомлення
особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії
ухвали може подати заяву про її скасування.
Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє
виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів.
Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів
господарським судом, який виніс ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не
перешкоджає розглядові заяви.
За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без
змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування.
Стаття 43-8. Оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів
На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про
вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття
запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє
виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування
запобіжних заходів або їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали.
Стаття 43-9. Припинення запобіжних заходів
Запобіжні заходи припиняються у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною
третьою статті 43-3 цього Кодексу;
2) відмови господарським судом у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених
частиною першою статті 62 цього Кодексу;
3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього Кодексу;
4) винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних
заходів.
Стаття 43-10. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів
У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або
у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо
якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів.
У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних
заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави.
Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов
заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом
затверджено мирову угоду сторін.
У випадках, передбачених пунктами 2-4 статті 43-9 цього Кодексу, а також під час
розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування
шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів.
(Кодекс доповнено розділом V-1 згідно із Законом N 850-IV від
22.05.2003)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |