|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 408. Звільнення від покарання за хворобою
За наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального кодексу України, суддя
районного (міського) суду за місцем відбування покарання розглядає подання установи, яка
відає відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє засудженого від
покарання чи подальшого його відбування.
При звільненні від дальшого відбування покарання засудженого, який захворів на
хронічну душевну хворобу, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру
відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України.
Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до виправних чи
громадських робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його
від дальшого відбування покарання.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її
оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
(Стаття 408 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII
від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2464-XII від
17.06.92, N 4018-XII від 24.02.94, N 2533-III від 21.06.2001 —
набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III від 12.07.2001, N 487-IV
від 06.02.2003)
Стаття 408-1. Порядок звільнення від покарання з випробуванням після закінчення
іспитового строку
Звільнення засудженого від призначеного йому покарання з підстав, передбачених
частиною першою статті 78 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного
(міського) суду за місцем проживання засудженого за заявою засудженого або за поданням
прокурора чи органу, що відає відбуванням покарання.
(Кодекс доповнено статтею 408-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX від
23.03.77, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII від
17.06.92, N 4018-XII від 24.02.94, в редакції Закону N 2670-III від
12.07.2001)
Стаття 408-2. Порядок скасування звільнення від відбування покарання з
випробуванням
Скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням,
призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу України,
здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за
поданням органу виконання покарання, а щодо неповнолітнього — за спільним поданням
органу, який відає відбуванням покарання та службою у справах неповнолітніх, за наявності
підстав, передбачених частиною другою статті 78 Кримінального кодексу України.
( Частину другу статті 408-2 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Частину третю статті 408-2 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому засіданні беруть участь
представники органів, які відають відбуванням покарання і на які згідно з частиною другою
статті 76 Кримінального кодексу України покладено контроль за поведінкою таких засуджених.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її
оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
(Кодекс доповнено статтею 408-2 згідно з Указом ПВР N 6834-X від
16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII від
17.06.92, N 4018-XII від 24.02.94, N 2533-III від 21.06.2001 —
набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III від 12.07.2001)
Стаття 408-3. Порядок скасування звільнення від відбування покарання вагітних
жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
За наявності підстав, передбачених частинами четвертою і п’ятою статті 83
Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за поданням органу
кримінально-виконавчої системи за місцем проживання засудженої розглядає питання про
скасування звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м’яким покаранням чи
направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком.
( Частину другу статті 408-3 виключено на підставі Закону
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які підтверджують обставини,
передбачені частинами четвертою і п’ятою статті 83 Кримінального кодексу України, і
розглядаються суддею в десятиденний строк з моменту надходження їх до суду з участю
прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за
поведінкою засудженої, і, як правило, самої засудженої.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її
оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
(Кодекс доповнено статтею 408-3 згідно із Законом N 137/94-ВР від
27.07.94, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III від
12.07.2001)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
