|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 165. Огляд і перевірка кількості вантажу
Одержувач і перевізник мають право (кожний) вимагати до видачі вантажу огляду та/або
перевірки його кількості. Викликані цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та
перевірки його кількості.
Стаття 166. Заява про нестачу або пошкодження вантажу
Якщо під час прийому вантажу, що перевозиться за коносаментом, одержувач письмово
не заявив перевізнику про нестачу або пошкодження вантажу, то вважається, якщо інше не буде
доведено, що одержувач отримав вантаж згідно з умовами коносамента.
Якщо вантаж було оглянуто і перевірено одержувачем
разом з перевізником, то одержувач може не робити зазначеної в
першій частині цієї статті заяви.
У випадку, якщо втрата, нестача або пошкодження не могли бути виявлені при
звичайному способі приймання вантажу, то заява перевізнику може бути зроблена одержувачем
протягом трьох діб після прийняття вантажу.
Договори, що суперечать цій статті, недійсні.
Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберігання
Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно і в порту призначення одержувач
не запитав цей вантаж, не розпорядився ним або відмовився від нього, перевізник вправі,
повідомивши про це відправника, здати вантаж на зберігання на склад або в інше надійне місце
за рахунок і на ризик відправника.
Якщо для перевезення вантажу було надано все судно, капітан у разі неявки одержувача в
порту призначення або у разі його відмови від приймання вантажу зобов’язаний негайно
повідомити про це відправника. Вивантаження і здача вантажу на склад проводяться капітаном
лише після закінчення термінів вивантаження і контрсталійного часу і за умови, що в ці терміни
не надійде іншого розпорядження відправника. Час, витрачений перевізником на здачу вантажу
на зберігання, розглядається як простій судна.
Якщо протягом двох місяців з дня приходу судна в порт зданий на зберігання вантаж не
буде запитаний і відправник не сплатить перевізнику всіх належних за це перевезення сум,
перевізник вправі продати вантаж. Незапитаний вантаж, що швидко псується, може бути
проданий і до закінчення зазначеного терміну. Про факт продажу вантажу перевізник
повідомляє відправника.
У морських портах України терміни і порядок зберігання вантажів до отримання їх
одержувачем визначаються правилами, що встановлюються Міністерством транспорту України
згідно із статтею 3 цього Кодексу.
Вантажі, що зберігаються у портах понад встановлені терміни, підлягають продажу у
порядку, встановленому чинним законодавством України, з компенсацією портам витрат на
зберігання відповідно до правил статті 169 цього Кодексу.
Стаття 168. Оплата зберігання несвоєчасно вивезеного вантажу
У разі скупчення в морських портах України вантажів, що перевозяться в каботажі,
внаслідок несвоєчасного їх вивезення одержувачами з вини останніх плата за зберігання цих
вантажів у портах може бути збільшена до трикратного розміру.
Підвищена плата за зберігання вводиться не раніш як через добу після письмового
повідомлення про це юридичної чи фізичної особи, з якої передбачається стягнення підвищеної
плати.
Стаття 169. Продаж незапитаного і зданого на зберігання вантажу
Суми, виручені від продажу вантажу, зазначеного в статті 167 цього Кодексу, за
вирахуванням сум, належних перевізнику, зараховуються на депозит перевізника для видачі за
належністю.
Якщо виручених від продажу вантажу сум виявиться недостатньо для покриття належних
перевізнику платежів і витрат, пов’язаних із зберіганням і продажем вантажу, перевізник вправі
стягнути недоодержані суми з відправника.
Якщо протягом шести місяців з дня продажу вантажу ніхто не заявить своїх прав на суму,
виручену від його продажу, то ця сума, за вирахуванням належних перевізнику платежів,
надходить до Державного бюджету України, а сума, виручена від продажу бездокументного
вантажу, — в доход перевізника на покриття збитків, викликаних задоволенням вимог,
зв’язаних з втратою або нестачею вантажів.
Стаття 170. Оплата фрахту
Всі належні перевізнику платежі сплачуються відправником вантажу (фрахтувальником).
У випадках, передбачених договором відправника (фрахтувальника) з перевізником, а при
перевезенні в каботажі — чинними на морському транспорті України правилами, допускається
переведення платежів на одержувача.
Одержувач зобов’язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було
зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату
за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов’язані з вантажем, а у випадку
загальної аварії — зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення.
Перевізник може не видавати вантаж до виплати сум або надання забезпечення,
зазначених у частині третій цієї статті.
Стаття 171. Забезпечення оплати фрахту
Якщо вартість навантаженого вантажу не покриває фрахту та інших витрат перевізника
щодо вантажу, а відправник не вніс повністю фрахт перед відходом судна і не надав
додаткового забезпечення, перевізник має право до відходу судна розірвати договір і вимагати
сплати йому половини обумовленого фрахту, плати за простій, якщо він мав місце, а також
відшкодування інших понесених перевізником витрат щодо вантажу. Вивантаження такого
вантажу здійснюється за рахунок відправника.
Стаття 172. Оплата фрахту в разі відмови відправника від договору, якщо для
перевезення було надано все судно
Якщо для перевезення вантажу надано все судно, відправник вправі відмовитися від
договору із сплатою:
1) половини повного фрахту, а також плати за простій, якщо він мав місце та витрачених
перевізником за рахунок вантажу сум і не включених в суму фрахту, якщо відмова відправника
надійшла до закінчення сталійного або контрсталійного часу, встановленого для навантаження,
або до відправлення судна в плавання, залежно від того, який з цих двох моментів настав
раніше;
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
