|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 157. Відмова сторін від договору під час рейсу
Кожна із сторін внаслідок настання будь-якої з обставин, зазначених у статті 156 цього
Кодексу, може відмовитися від договору також під час рейсу. У цьому випадку відправник
відшкодовує перевізнику всі зазнані останнім витрати щодо вантажу, у тому числі витрати,
пов’язані з розвантаженням, а також фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення
вантажу.
Стаття 158. Припинення договору без відмови сторін
Договір морського перевезення вантажу припиняється без відмови сторін і без обов’язку
однієї відшкодувати іншій заподіяні припиненням договору збитки, якщо після укладення
договору і до відходу судна з місця навантаження внаслідок обставин, не залежних від сторін:
1) судно загине або буде силоміць захоплене;
2) судно буде визнане непридатним для плавання;
3) загине вантаж, індивідуально визначений;
4) загине вантаж, що визначається родовими ознаками, після здачі його для навантаження,
а відправник не встигне здати інший вантаж замість загиблого.
Договір морського перевезення вантажів припиняється внаслідок зазначених обставин і
під час рейсу, причому перевізнику належить фрахт пропорційно фактичній дальності
перевезення виходячи з кількості врятованого і зданого перевізником вантажу.
Стаття 159. Перешкоди щодо заходу в порт
Якщо внаслідок заборони властей, стихійних явищ або інших причин, не залежних від
перевізника, судно не може зайти в порт призначення, перевізник зобов’язаний негайно
повідомити про це відправника.
Якщо протягом розумного терміну з моменту відправки повідомлення не надійде
розпорядження відправника про те, як обійтися з вантажем, капітан вправі вивантажити вантаж
в одному з найближчих портів за власним розсудом або повернути цей багаж у порт
відправлення, зважаючи на те, що, на думку капітана, є більш вигідним для відправника.
Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно, капітан повинен вивантажити
вантаж, що не може бути доставлений у порт призначення, в іншому порту згідно з
розпорядженням відправника. У разі неодержання такого розпорядження протягом трьох діб з
моменту відправлення повідомлення капітан вправі вивантажити вантаж в одному з
найближчих портів за власним розсудом, повідомивши про це відправника. Капітан вправі
зробити те ж саме і в тому випадку, коли розпорядження відправника неможливо виконати без
збитку для власників інших вантажів, що знаходяться на судні.
Відправник зобов’язаний відшкодувати перевізнику всі витрати, пов’язані з очікуванням
розпорядження відправника протягом розумного терміну, а також всі витрати щодо вантажу і
сплатити фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення вантажу.
Стаття 160. Термін доставки вантажу
Перевізник зобов’язаний доставляти вантажі у встановлені терміни, а якщо вони не
встановлені, — у звичайно прийняті терміни.
Стаття 161. Девіація судна
Не вважається порушенням договору морського перевезення вантажу будь-яке відхилення
судна від наміченого шляху з метою рятування на морі людей, суден і вантажів, а також інше
розумне відхилення, якщо воно не викликане неправильними діями перевізника.
Стаття 162. Видача вантажу
Вантаж видається в порту призначення:
1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій
коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням
правил, установлених для передачі боргової вимоги;
2) за ордерним коносаментом — відправнику або одержувачу залежно від того, складений
коносамент “наказу відправника” або “наказу одержувача”, а в разі наявності у коносаменті
передаточних написів — особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних
написів, або пред’явникові коносамента з останнім бланковим написом;
3) за коносаментом на пред’явника — пред’явнику коносамента.
Стаття 163. Платежі при одержанні вантажу. Право утримання вантажу
Під час прийому вантажу одержувач зобов’язаний відшкодувати витрати, зроблені
перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також
сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті
або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії —
внести аварїйний внесок або надати належне забезпечення.
Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених
у частині першій цієї статті.
Право утримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі його на склад, що не
належить одержувачу, за умови повідомлення власника складу про таке право.
Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від відправника чи
фрахтувальника платежів, не внесених одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не
зміг здійснити право утримання вантажу з незалежних від нього причин.
Стаття 164. Право застави на вантаж
Для забезпечення вимог, зазначених у частині першій статті 163 цього Кодексу,
перевізник має право застави на вантаж, що перевозиться.
Право застави припиняється у випадках:
1) видачі вантажу одержувачу;
2) задоволення забезпечених заставою вимог перевізника;
3) прийняття перевізником іншого належного забезпечення.
Перевізник має право в порядку, передбаченому законодавством, продати вантаж, що є
предметом застави, попередньо повідомивши про це відправника або фрахтувальника, а також
одержувача.
Із сум, виручених від реалізації вантажу, вимоги перевізника, зазначені в частині першій
статті 163 цього Кодексу, задовольняються після оплати судових витрат, витрат, пов’язаних із
збереженням і реалізацією вантажу.
Якщо суми, вирученої від реалізації вантажу, недостатньо для задоволення потреб,
зазначених у частині першій статті 163 цього Кодексу, а також відсотків і збитків, заподіяних
простроченням оплати, перевізник вправі вимагати від відправника або фрахтувальника суму,
якої не вистачає.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
