|
|
 КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ |
Стаття 82. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу),
зараховуються:
1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом
робочого року, за який надається відпустка;
2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством
зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час
оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на
іншу роботу);
3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи
(посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним
соціальним страхуванням, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку;
4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи
(посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26
Закону України “Про відпустки”, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для
догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних
відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в
організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або
перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату
працівників;
7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (стаття 76 цього Кодексу),
зараховуються:
1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером
праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня,
встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими
умовами і за особливий характер праці;
3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу
роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
(Стаття 82 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10 від
24.01.83; Законом N 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону N 117-XIV
від 18.09.98, із змінами, внесеними згідно із Законами N 429-IV від
16.01.2003, N 490-IV від 06.02.2003)
Стаття 83. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не
використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають
дітей.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників,
спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців,
грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з
розрахунку повної їх тривалості.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію
грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна
бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою
компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не
повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією
не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних
відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується
спадкоємцям. (Стаття 83 в редакції Закону N 117-XIV від 18.09.98)
Стаття 84. Відпустки без збереження заробітної плати
У випадках, передбачених статтею 25 Закону України “Про відпустки”, працівнику за
його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без
збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником
або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
( Частину третю статті 84 виключено на підставі Закону
N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003 )
( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6237-10
від 21.12.83; Законом N 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону
N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98 )
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
