|
КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ |
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або
уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової
організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При
складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та
можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком,
узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який
зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два
тижні до встановленого графіком терміну.
Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання
працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних
днів.
Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до
кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який
надається відпустка.
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для
відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для
відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи,
організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених
законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з
урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
(Стаття 79 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4617-10 від
24.01.83; Законом N 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону N 117-XIV
від 18.09.98, із змінами, внесеними згідно із Законами N 490-IV від
06.02.2003, N 1096-IV від 10.07.2003)
Стаття 80. Перенесення щорічної відпустки
Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового
повідомлення працівника про час надання відпустки (частина п’ята статті 79 цього Кодексу);
2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати
працівнику за час щорічної відпустки (частина третя статті 115 цього Кодексу).
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:
1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із
законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням
заробітної плати;
3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток,
може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за
погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може
несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за
умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в
поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою
між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили
перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана
частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за
згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України
“Про відпустки”.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років
підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та
працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і
важкими умовами чи з особливим характером праці.
(Стаття 80 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4617-10 від
24.01.83, N 7543-11 від 19.05.89; Законом N 871-12 від 20.03.91; в
редакції Закону N 117-XIV від 18.09.98; із змінами, внесеними згідно
із Законами N 490-IV від 06.02.2003, N 1096-IV від 10.07.2003)
Стаття 81. Право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи
За бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи,
організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім
місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової
компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного
терміну безперервної роботи після переведення.
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію,
повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за
них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові
відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем
роботи.
(Стаття 81 в редакції Закону N 117-XIV від 18.09.98; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 490-IV від 06.02.2003)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |