|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
2. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та
вантажоодержувачі.
3. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний
вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот,
авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види
транспорту.
4. Допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна
експедиція.
5. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих
видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших
небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього
транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими
актами.
6. Відносини, пов’язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним
кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 307. Договір перевезення вантажу
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)
зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною
(вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений
законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на
одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник
зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням
перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо)
відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов’язані
забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів
згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
3. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних
впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким
перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник — подавати до
перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
4. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів,
укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий — на залізничному і морському
транспорті, навігаційний — на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний — на
повітряному транспорті, річний — на автомобільному транспорті. Порядок укладення
довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами,
транспортними статутами або правилами перевезень.
5. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність
суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,
транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть
передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та
додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.
Стаття 308. Приймання вантажу до перевезення
1. Вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та
вантажу в місцях загального або незагального користування.
2. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття
вантажу до перевезення.
3. Вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням
необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має
право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
4. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором
передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості
вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов’язаний передати такі документи
перевізникові разом з вантажем.
5. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті
відправлення документ, оформлений належним чином.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
