|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 309. Зміна умов перевезення
1. Вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи
статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити
вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату),
розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу
одержувачу.
2. У разі переривання або припинення перевезення вантажів з незалежних від перевізника
обставин перевізник зобов’язаний повідомити вантажовідправника і одержати від нього
відповідне розпорядження щодо вантажу.
Стаття 310. Одержання вантажу в пункті призначення
1. Перевізник зобов’язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу.
2. Одержувач зобов’язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право
відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що
внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за
первісним призначенням.
3. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його
видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в
установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у
себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про
це.
4. Вантаж, не одержаний протягом місяця після повідомлення перевізником одержувача,
вважається невитребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку.
Стаття 311. Плата за перевезення вантажів
1. Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов’язаних з перевезенням,
визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Стаття 312. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні
1. За договором перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні перевезення
здійснюється від вантажовідправника до вантажоодержувача двома або більше перевізниками
різних видів транспорту за єдиним перевізним документом.
2. До договорів перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні застосовуються
правила статті 307 цього Кодексу, якщо інше не передбачено транспортними кодексами чи
статутами.
3. Відносини перевізників під час перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
та умови роботи перевалочних пунктів регулюються вузловими угодами. Порядок укладення
вузлових угод встановлюється транспортними кодексами та статутами.
Стаття 313. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу
1. Перевізник зобов’язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк,
передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки
вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у
договорі.
2. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо
прострочення сталося не з його вини.
3. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу,
визначається відповідно до закону.
4. Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від
відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок
прострочення.
Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу
1. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до
перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його
вини.
2. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли
доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на
одержувача або відправника.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
