|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 288. Диспашери
Наявність загальної аварії встановлюється і розрахунок по її розподілу (диспаша)
складається за заявою заінтересованих осіб диспашерами.
Стаття 289. Тягар доведення
Сторона, яка вимагає розподілу загальної аварії, зобов’язана довести, що заявлені збитки
або витрати дійсно повинні бути визнані загальною аварією.
Усі матеріали, на підставі яких складається диспаша, повинні бути доступними для
огляду, і диспашер на вимогу заінтересованих осіб зобов’язаний за їх рахунок видати їм
засвідчені копії цих матеріалів.
Стаття 290. Збір за складення диспаші
За складення диспаші справляється збір, що включається в диспашу і розподіляється між
усіма заінтересованими особами пропорційно часткам їх участі у загальній аварії. Розмір і
порядок справляння збору встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням
з Міністерством економіки України.
Стаття 291. Оспорювання диспаші
Заінтересовані особи можуть оспорити диспашу в судовому порядку протягом шести
місяців з дня одержання диспаші з обов’язковим сповіщенням про це диспашера шляхом
надіслання йому копії позовної заяви.
Стаття 292. Виконання диспаші
Якщо диспаша не оскаржена в терміни, передбачені статтею 291 цього Кодексу, або
оскаржена, але залишена судом у силі, стягнення по ній може бути зроблено шляхом
здійснення нотаріального виконавчого напису. Для цього нотаріальній конторі повинні бути
пред’явлені диспаша і довідка диспашера про те, що диспаша не скасована і не змінена судом.
Стаття 293. Застосування звичаїв
У процесі визначення виду аварії, обчислення розмірів загальної аварії та складання
диспаші диспашер у разі неповноти закону керується міжнародними звичаями торговельного
мореплавства.
ГЛАВА 2. ОКРЕМА (НЕЗАГАЛЬНА) АВАРІЯ
Стаття 294. Поняття окремої (незагальної) аварії
Збитки, що не підпадають під дію статей 277, 279, 280 цього Кодексу, визнаються
окремою (незагальною) аварією. Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і
фрахтом. Їх несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає відповідальність за їх спричинення.
Стаття 295. Збитки, що не визнаються загальною аварією
Не визнаються загальною аварією навіть у разі наявності ознак, зазначених у статті 277
цього Кодексу:
1) вартість викинутого за борт вантажу, що самозайнявся, і вантажу, що перевозився на
судні не у відповідності з правилами і звичаями торговельного мореплавства;
2) збитки, заподіяні (будь-яким чином) під час гасіння пожежі на борту судна, внаслідок
дії диму або зігрівання;
3) збитки, заподіяні обрубуванням уламків або частин судна, знесених або загублених в
результаті нещасного випадку до проведення пожертвувань з метою рятування від загальної
небезпеки; 4) витрати, пов’язані з переміщенням або вивантаженням вантажу, палива або
предметів постачання в порту відправлення чи заходу або в місці сховища, коли пошкодження
судна виявлено в порту відправлення або заходу за умови, що протягом рейсу не трапилося
ніякого нещасного випадку або іншої надзвичайної події, пов’язаної з таким пошкодженням, а
також коли такі витрати було проведено виключно з метою переукладення вантажу через
зміщення в процесі рейсу, якщо тільки таке переукладення не є необхідним заради загальної
безпеки;
5) витрати на заробітну плату і утримання суднового екіпажу, на паливо і предмети
постачання, зроблені за період ремонту пошкодження судна, навіть якщо ремонт є необхідним
для безпечного продовження рейсу у випадках, коли пошкодження судна виявлено в порту
відправлення або заходження, за умови, що протягом рейсу не трапилося ніякого нещасного
випадку, пов’язаного з таким пошкодженням;
6) будь-які збитки або втрати, понесені судном або вантажем внаслідок збільшення
тривалості рейсу (збитки від простою, зміни цін тощо).
ГЛАВА 3. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗІТКНЕННЯ СУДЕН
Стаття 296. Застосування права у разі зіткнення суден
Відносини, пов’язані з відшкодуванням збитків від зіткнення суден у внутрішніх водах
або територіальному морі, регулюються законодавством держави, де трапилося зіткнення.
Якщо зіткнення трапилося у відкритому морі і спір у зв’язку із зіткненням розглядається в
Україні, застосовуються правила статей 297-304 цього Кодексу.
Якщо всі судна, що зіткнулися, плавають під одним прапором і не зачіпають інтересів
третьої сторони, застосовується законодавство держави прапора цих суден незалежно від того,
де трапилося зіткнення.
Стаття 297. Сфера застосування відшкодування збитків від зіткнення суден
Правила цієї глави застосовуються у разі зіткнення в морських або інших водах морських
суден, а також морських суден і суден внутрішнього плавання.
Для цілей цієї глави до зіткнення суден прирівнюються випадки, коли збитки заподіяні
одним судном іншому або особам, вантажу чи іншому майну, що знаходяться на судні,
виконанням або невиконанням маневру чи недотриманням правил судноплавства,
навіть якщо при цьому не трапилося фізичного зіткнення суден.
Ніяке положення цієї глави не впливає на відповідальність будь-якої особи, яка випливає з
будь-якого договору, а також на право особи обмежити відповідальність згідно з правилами
цього Кодексу.
Стаття 298. Наслідки зіткнення у разі відсутності вини
Якщо зіткнення сталося випадково або внаслідок непереборної сили, а також якщо
неможливо встановити причини зіткнення, то збитки несе той, хто їх зазнав.
Це положення застосовується і в тому разі, якщо судна або одне з них знаходилися в
момент зіткнення на якорі чи були закріплені іншим способом.
Стаття 299. Зіткнення з вини одного судна
Якщо зіткнення спричинено неправильними діями або упущеннями одного із суден,
збитки відшкодовуються тією стороною, з вини якої сталося зіткнення.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
