|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 300. Зіткнення з вини всіх суден, що зіткнулися
Якщо зіткнення викликано виною всіх суден, що зіткнулися, то відповідальність кожної із
сторін визначається відповідно до ступеня вини. У разі неможливості встановити ступінь вини
кожної із сторін відповідальність розподіляється між ними порівну.
Стаття 301. Вина судна в зіткненні
Жодне із суден, що зіткнулися, не вважається винним, поки не буде доведено його вину.
Стаття 302. Солідарна відповідальність
У випадках, зазначених у статті 300 цього Кодексу, судновласники відповідають
солідарно перед третіми особами за збитки, що виникли внаслідок смерті або ушкодження
здоров’я людей, причому судновласник, який сплатив суму більшу, ніж йому належить, має
право зворотної вимоги до інших судновласників.
Усі інші заподіяні в цих випадках третім особам збитки відшкодовуються відповідно до
статті 300 цього Кодексу, але без солідарної відповідальності.
Стаття 303. Зіткнення з вини лоцмана
Відповідальність, встановлена статтями 299, 300, 302 цього Кодексу, настає і в тому разі,
коли зіткнення сталося з вини лоцмана або служби регулювання руху суден.
ГЛАВА 4. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ
Стаття 304. Відповідальність власника судна за забруднення
Власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його
судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров’я людей або живих
ресурсів моря (далі- забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених
статтею 306 цього Кодексу.
Шкода від забруднення — це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими
речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об’єктам (суднам,
рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих
будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид
забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також
збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.
Стаття 305. Звільнення від відповідальності
Власник судна не відповідає за шкоду від забруднення, якщо доведе, що ця шкода
трапилася внаслідок:
1) дії непереборних сил;
2) воєнних дій, ворожих дій або народних заворушень;
3) поведінки третіх осіб, які діяли з наміром заподіяти шкоду;
4) несправності вогнів та інших навігаційних засобів, що сталася внаслідок недбалості або
інших неправомірних дій властей, які відповідають за підтримання цих засобів у порядку;
5) аварійного скидання господарсько-фекальних вод або сміття внаслідок неприйняття їх
портом у встановлений термін після своєчасного подання судном відповідної заяви.
Стаття 306. Забруднення внаслідок наміру або недбалості потерпілого
Якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення моря виникла повністю або
частково внаслідок наміру або недбалості потерпілого, то залежно від ступеня вини потерпілого
розмір відшкодування повинен бути зменшений чи у відшкодуванні йому шкоди повинно бути
відмовлено.
Стаття 307. Забруднення кількома суднами
Коли шкода від забруднення спричинена витоком або скидом забруднюючих речовин з
кількох суден, власники цих суден разом відповідають за весь збиток, якщо неможливо
визначити відповідальність кожного судновласника окремо.
Стаття 308. Обмеження відповідальності
Відповідальність власника судна місткістю не більше 5000 одиниць за шкоду від
забруднення внаслідок витоку або скиду забруднюючих речовин з його судна обмежується
відносно однієї події або декількох подій, викликаних однією і тією ж причиною, загальною
сумою три мільйони розрахункових одиниць, а для судна, місткість якого перевищує зазначену
вище, додається 420 розрахункових одиниць за кожну наступну одиницю місткості.
Під місткістю судна в цій статті мається на увазі чиста місткість з додаванням до неї
об’єму машинного відділення. Якщо місткість судна неможливо визначити за звичними
правилами обміру, то місткість судна вважається тотожною сорока відсоткам вираженої в
тоннах ваги нафти та інших речовин, які судно може перевозити.
Стаття 309. Забезпечення відповідальності власника судна
Власник судна, що перевозить наливом як вантаж понад 2000 тонн нафти, повинен
застрахувати або іншим способом забезпечити (шляхом отримання банківської або іншої
гарантії) свою відповідальність за шкоду, заподіяну від забруднення.
Позов про відшкодування збитків від забруднення нафтою може бути вчинений
безпосередньо страховику або іншій особі, яка надала забезпечення відповідальності власника
судна. Особа, якій подано такий позов, вправі відповідно до статті 308 цього Кодексу обмежити
свою відповідальність, якщо відповідальність власника згідно зі статтею 350 цього Кодексу не
може бути обмежена. Відповідач за таким позовом вправі висувати проти вимог потерпілого
заперечення, на які міг би послатися сам власник судна, крім посилань на неплатоспроможність
власника судна або ліквідацію його підприємства. Відповідач звільняється від відповідальності
також, якщо доведе, що шкода від забруднення нафтою є результатом умисної вини самого
власника судна. На вимогу відповідача власник судна повинен бути притягнутий до участі у
справі як співвідповідач.
Стаття 310. Свідоцтво про забезпечення відповідальності
Судно, що перевозить наливом як вантаж більше 2000 тонн нафти, повинно мати
відповідне дійсне свідоцтво, яке засвідчує, що відповідальність власника судна за заподіяну
шкоду від забруднення нафтою забезпечена відповідно до статті 309 цього Кодексу. Умови і
порядок видачі, перевірки і визнання цього свідоцтва встановлюються Міністерством
транспорту України відповідно до статті 3 цього Кодексу.
Стаття 311. Виключення обмеження відповідальності
До відповідальності за заподіяну шкоду від забруднення, передбаченої в цій главі,
відповідно застосовуються статті 350, 354, 355, 356, 357 цього Кодексу.
Стаття 312. Поняття нафти
Під нафтою у статтях 309 і 310 цього Кодексу мається на увазі будь-яка нафта, у тому
числі сира нафта, мазут, важке дизельне паливо і мастила, а також китовий і риб’ячий жир.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
