|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 321. Соціальні гарантії
Якщо внаслідок ядерного інциденту заподіяно шкоду особі працівника оператора у
зв’язку з виконанням ним своїх трудових (службових) обов’язків, відповідальність згідно з
положенням цієї статті несе оператор ядерного судна. Він зобов’язаний також сплачувати за
потерпілого страхові внески. Виплата відшкодування особі, яка отримує допомогу або пенсію
за спеціальним страхуванням, проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством
України.
Стаття 322. Свідоцтво про забезпечення відповідальності оператора
Ядерне судно повинно мати відповідне дійсне свідоцтво, яке підтверджує, що
відповідальність оператора ядерного судна у разі ядерної шкоди забезпечена згідно зі статтею
318 цього Кодексу. Умови і порядок видачі, перевірки і визнання цього свідоцтва
встановлюються Міністерством транспорту України на підставі статті 3 цього Кодексу.
Стаття 323. Позов про відшкодування ядерної шкоди
Позов про відшкодування ядерної шкоди може бути вчинений безпосередньо до
страховика або іншої особи, яка надала
фінансове забезпечення оператору ядерного судна.
При вчиненні позову про відшкодування ядерної шкоди до
оператора ядерного судна страховик або інша особа, яка надала
фінансове забезпечення оператору, має право взяти участь у судовому
процесі.
Стаття 324. Фонд забезпечення обмеженої відповідальності
У тих випадках, коли розмір заподіяної ядерної шкоди перевищує межу відповідальності
оператора ядерного судна, встановлену частиною першою статті 318 цього Кодексу, на вимогу
оператора ядерного судна, позивача або органу, який видав дозвіл на експлуатацію ядерного
судна, при розгляді справи в судовому порядку створюється фонд для забезпечення обмеженої
відповідальності у розмірі цієї межі шляхом внесення оператором до суду грошових сум
(депозит) або надання іншого забезпечення, що визнається судом прийнятним і достатнім.
Стаття 325. Межі відповідальності судновласника
До відповідальності оператора ядерного судна за ядерну шкоду, що передбачена в цій
главі, застосовуються частина друга статті 352, а також статті 354 і 357 цього Кодексу.
ГЛАВА 6. ВИНАГОРОДА ЗА РЯТУВАННЯ НА МОРІ
Стаття 326. Сфера застосування правил щодо винагороди за рятування на морі
Правила цієї глави застосовуються у разі рятування морських суден, що знаходяться в
небезпеці, а також у разі рятування морськими суднами суден внутрішнього плавання або будь-
яких інших плаваючих об’єктів або таких, що буксируються, незалежно від того, в яких водах
мало місце рятування, у тому випадку, коли розгляд спору з питань рятування відбувається в
Україні.
Правила цієї глави не застосовуються щодо закріплених або плаваючих платформ,
узбережних бурових установок, коли такі платформи чи установки знаходяться на місці роботи,
пов’язаної з дослідженням, експлуатацією або розробкою мінеральних ресурсів морського дна.
Стаття 327. Застосування права у разі рятування
Якщо судно, яке рятувало, і врятоване судно плавають під прапором однієї держави,
застосовується законодавство цієї держави.
При розподілі винагороди за рятування між власником і екіпажем судна, яке рятувало, а
також між членами екіпажу застосовується законодавство держави, під прапором якої плавало
судно.
Стаття 328. Право на винагороду
Будь-яка з корисним результатом дія щодо рятування судна, що наразилося на небезпеку,
вантажів та інших предметів, що знаходяться на ньому, а також щодо збереження фрахту і
плати за перевезення пасажирів і багажу або іншого майна, так само як і навколишнього
природного середовища дає право на отримання певної винагороди.
Стаття 329. Заборона рятування
Послуги, надані незважаючи на ясну і розумну заборону власника або капітана щодо
рятування судна або будь-якого іншого майна, що не знаходиться і не знаходилось на борту
судна і наразилося на небезпеку, не дають права на винагороду.
Стаття 330. Рятування людей
Від врятованих людей не вимагається ніякої винагороди.
Рятівник людей, який взяв участь у наданні послуг у зв’язку з
аварією, що зумовила необхідність рятування, має право на
справедливу частку в належній рятівнику сумі за врятування судна або
іншого майна чи відвернення або зменшення шкоди навколишньому
природному середовищу.
Стаття 331. Рятування судна того ж судновласника
Винагорода сплачується і в тому разі, коли судно, що надало послуги з рятування,
належить власнику врятованого судна.
Стаття 332. Розмір винагороди
Розмір винагороди визначається угодою сторін, а за відсутності угоди — судом,
господарським судом або Морською арбітражною комісією. Будь-яка угода про рятування, що
була укладена в момент і під впливом небезпеки, може бути на вимогу однієї з сторін визнана
недійсною або змінена в судовому порядку, якщо буде визнано, що умови угоди є
несправедливими.
Розмір винагороди може бути зменшено або у винагороді може бути відмовлено, якщо
рятівник з власної вини спричинив необхідність рятування або вчинив крадіжку, привласнив
майно або вчинив інші протиправні дії.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
