|
|
 КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ |
Стаття 135-3. Визначення розміру шкоди
Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними
втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості
(собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних
цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день
відшкодування шкоди.
На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній
торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів,
визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.
Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що
підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі,
організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та
інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її
номінальний розмір.
Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається
для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
(Кодекс доповнено статтею 135-3 згідно з Указом ПВР N 1616-09 від
24.12.76; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2444-11 від
27.06.86; Законом N 263/95-ВР від 05.07.95)
Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного
заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,
керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням
вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати
працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку
підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної
працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це
працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за
його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або
уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної
шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу
або за заявою прокурора.
(Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1616-09 від
24.12.76, N 6237-10 від 21.12.83, N 2444-11 від 27.06.86, Законом N
762-IV від 15.05.2003)
Стаття 137. Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру
відшкодування
Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди,
враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.
Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що
забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно
зменшений.
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його
майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника,
вчиненими з корисливою метою.
(Стаття 137 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1616-09 від
24.12.76)
Стаття 138. Обов’язок доказування наявності умов для покладення матеріальної
відповідальності на працівника
Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або
уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього
Кодексу.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
